Особливості працевлаштування людей з інвалідністю у ЦНАП
Однією з найбільш уразливих груп населення України є люди з інвалідністю, які складають приблизно 6,2% від загальної кількості населення України. Раніше система реабілітації людей з інвалідністю мала вузьку направленість та була зосереджена в основному тільки на медичній реабілітації, при цьому практично не приділялась увага соціальній та трудовій реабілітації. Люди з інвалідністю були працевлаштовані на спеціальних підприємствах, що ще більш сприяло їх соціальній ізоляції. Перед людьми з інвалідністю існувало багато бар’єрів як фізичних, так і соціальних. Це й обмежений перелік вакансій, недосконалість механізму їх працевлаштування, низький рівень мотивації роботодавців при працевлаштуванні людей з інвалідністю та одночасно їх низький рівень активності в процесі пошуку роботи, що обумовлено і невірою у власні сили, і недостатнім рівнем кваліфікації, і низькими заробітними платами.
Але на сьогодні ситуація змінилася і перед людьми з інвалідністю відкривається багато можливостей. Інклюзія поступово стає невід’ємною частиною українського суспільства. Так, наприклад, відомі мережі супермаркетів та швидкого харчування залучають людей з інвалідністю на посади касирів та обслуговуючого персоналу, цього року в Києві та Харкові відкрилися інклюзивні ресторани та пекарні, де працюють люди з ментальною та іншими видами інвалідності, тощо. І центри надання адміністративних послуг не виключення з цього процесу.
На сьогодні Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) в Україні сприймаються населенням не тільки як місце, де можна отримати послуги від органів влади, але й прагнуть до того, щоб стати центом життя громади. Основним принципом функціонування ЦНАП є не тільки широко відомий «ми працюємо для вас!», але й – «тут раді всім!», що відображує головну ідею процесу інклюзії, тобто включення людей з інвалідністю в активне суспільне життя. І це однаковою мірою необхідно для всіх членів суспільства.
Інклюзивність ЦНАП дозволяє створювати безбар’єрний доступ не тільки для відвідувачів з інвалідністю, але й для працівників ЦНАП. Це означає, що ЦНАП розміщується на першому поверсі будівлі, обладнаної пандусами та спеціально облаштованої туалетними кімнатами з урахуванням потреб осіб з інвалідністю, різнорівневими стійками рецепції для людей на інвалідних візках, тощо.
Це дозволяє створити умови не тільки для соціальної інтеграції людей з інвалідністю, але й економічної інтеграції також, бо дає можливість знайти цікаву роботу в дружньому колективі з гідними умовами оплати.
Важливо відзначити, що у Центрах надання адміністративних послуг можуть працювати особи з інвалідністю будь-якої групи, якщо стан їх здоров’я дозволяє виконувати професійні обов’язки і це відповідає висновку медично-соціальної експертизи. Так, на серпень 2019 року тільки у районних ЦНАП міста Києва було 75 вільних вакансій, на яких би могли працювати особи з інвалідністю.
ЛЮДИНА З ІНВАЛІДНІСТЮ: ПРИЙОМ НА РОБОТУ.
Повноваження щодо призначення та звільнення адміністраторів ЦНАП належать до компетенції керівника ЦНАП. Призначення на посаду адміністратора має здійснюватися за результатами конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби. Особа з інвалідністю бере участь у конкурсі на загальних підставах – без жодних преференцій.
ПЕРЕВАГИ ДЛЯ КЕРІВНИКА ЦНАП:
· отримує відповідальних та високомотивованих працівників, які цінують свою роботу;
· уникає санкцій (за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування людей з інвалідністю);
· отримує дотації на створення робочого місця для працівника з інвалідністю;
· безкоштовно навчає працівника з інвалідністю (за рахунок соціальних фондів);
· отримує пільги щодо сплати зборів на обов’язкове соціальне страхування;
· формує позитивний імідж ЦНАП як інклюзивної та соціально відповідальної установи.
При працевлаштуванні осіб з інвалідністю важливо пам’ятати, що для них існує ряд нюансів.Також доцільним також є проведення співбесіди та відповідного стажування. Це дає можливість керівнику ЦНАП визначитися, наскільки кандидат відповідає вимогам вакантної посади, оцінити його професійний рівень, особисті якості та з’ясувати, чи не має він обмежень на заняття цієї посади.
Так, наприклад, необхідно звернути увагу на ті розділи індивідуальної програми реабілітації, що містять бажані умови праці. Варто визначити, в чому саме полягають обмеження для конкретної людини, які проблемні ситуації можуть виникати унаслідок захворювання та хто з колективу має знати про ці труднощі.
Також важливо пам’ятати, що не можна наймати особу з інвалідністю на роботу, якщо запропонована робота протипоказана їй за станом здоров’я. Крім того, законодавство забороняє залучати в односторонньому порядку працівників з інвалідністю до надурочних робіт. Це можливо тільки за їх згоди та якщо вони не мають медичних протипоказань.
Керівнику ЦНАП важливо пам’ятати, що особа, яка влаштовується на роботу та має інвалідність, може не повідомляти про це роботодавця.
Про свою інвалідність особа має повідомити керівника ЦНАП тільки в разі, коли при влаштуванні на роботу їй необхідно пройти обов’язковий попередній медичний огляд.
ДОКУМЕНТИ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ІНВАЛІДНІСТЬ
Якщо особа, яка влаштовується на роботу, хоче проінформувати керівника ЦНАП про свою інвалідність, то вона подає наступні документи:
- Індивідуальна програма реабілітації, розроблена медико-соціальною експертною комісією (форма індивідуальної програми реабілітації затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 08.10.2007 № 623, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2007 р. за № 1197/14464).
- Довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії (форма № 157-1/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 30.07.2012 № 577, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за
№ 1504/21816). - Пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії.
РОБОЧЕ МІСЦЕ ПРАЦІВНИКА З ІНВАЛІДНІСТЮ.
На сьогодні немає жорстких вимог щодо облаштування робочого місця працівника з інвалідністю. Якщо в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю не зазначено, що їй необхідно працювати на спеціальному робочому місці, то вона може працювати у ЦНАП на звичайному робочому місці, враховуючи інклюзивність будівлі та робочого простору ЦНАП.
У випадку, коли в програмі стоїть позначка, що працівник потребує спеціального робочого місця, то таке робоче місце необхідно створити або адаптувати вже існуюче за допомогою спеціальних технічних пристосувань та приладів.
Так, наприклад, особи з інвалідністю по зору потребують індивідуального освітлення робочих місць, щоб не допускати різких змін світла протягом робочого дня.
В Деснянському ЦНАП м. Києва, для адміністратора з вадами зору робоче місце було обладнано в центрі приміщенні ЦНАП, де завжди включене додаткове освітлення та встановили великий монітор, з яким адміністратору було б зручно працювати.
Коли йдеться про рухові порушення, наприклад нижніх кінцівок, то необхідно враховувати певні особливості та забезпечити працівника спеціальними меблями з індивідуальною підгонкою, перевірити, чи не виникає у працівника з інвалідністю перешкод на шляху до свого робочого місця, санітарної кімнати або кімнати відпочинку адміністраторів. А враховуючи інклюзивність приміщення, ЦНАП – це ідеальне місце роботи для людей з руховими порушеннями.
В філії Солом’янському ЦНАП м. Києва адміністратор з інвалідністю нижніх кінцівок працює у бек-офісі ЦНАП та займається організацією передачі справ, що дозволяє зменшити навантаження на нього, а інклюзивність будівлі дозволяє без перешкод пересуватися приміщенням ЦНАП.
У сучасному суспільстві одними з найбільш частих передумов виникнення інвалідності є порушення кровообігу, дихання, травлення, ендокринної та нервово-м’язової систем, тощо. Все це призводить до порушень працездатності шляхом зниження можливості переносити фізичні та нервово-психічні навантаження. Основними заходами, що забезпечують для цієї групи працівників організацію робочих міць, є дотримання належних санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях та на робочому місці. Для таких працівників характерними є особливі потреби щодо режиму праці та відпочинку, режиму харчування; їх робочі функції не повинні передбачати підвищених вимог. Тому для таких працівників добре підходить робота у бек-офісі ЦНАП, наприклад, робота з опрацюванням документів, пошти, надання консультацій та здійснення попереднього запису суб’єктів звернення на прийом до адміністраторів за допомогою телефону або електронної пошти, а також збереження документів та справ (робота з архівом).
Департамент (Центр) надання адміністративних послуг м. Києва також підтримує людей з інвалідністю, створюючи спеціальні умови для їхньої роботи. У ЦНАП м. Києва працюють адміністратори з інвалідністю – мають цукровий діабет. Для цієї категорії людей життєво необхідно постійно контролювати рівень цукру у крові та приймати їжу декілька разів пртягом дня. Для цього в ЦНАП є спеціально обладнана кімната відпочинку адміністраторів, де можна поїсти, поміряти артеріальний тиск та рівень цукру у крові, прийняти ліки або зробити собі ін’єкцію інсуліну та просто перепочити.
ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ АДМІНСТРАТОРА З ІНВАЛІДНІСТЮ.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги» час прийому в центрах надання адміністративних послуг становить не менше п’яти днів на тиждень та семи годин на день, при цьому прийом відвідувачів у центрі надання адміністративних послуг здійснюється без перерви на обід та не менше одного дня на тиждень до двадцятої години.
Додаткові можливості для працівників з інвалідністю:
– неповний робочий день / неповний робочий тиждень;
– пільгові умови праці;
– подовжена тривалість основної та додаткової відпустки;
– пільги в оподаткуванні, тощо.
Керівнику ЦНАП важливо пам’ятати, що якщо в рекомендаціях МСЕК зазначено, що працівник з інвалідністю може працювати на своїй посаді на умовах «скороченого робочого дня», то працівнику (за його згоди) можна встановити неповний робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник. Але, оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. Тому, зазвичай на практиці, працівники з інвалідністю не наполягають на застосуванні цієї норми.Аналізуючи завантаженість протягом дня, керівник може залучати додаткових адміністраторів, щоб зменшити черги та прискорити обслуговування, чи навпаки – у години низької завантаженості – адміністратори можуть відпочити чи пообідати.
Що стосується відпусток, то керівнику ЦНАП важливо пам’ятати, що працівник з інвалідністю має право на відпустку до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи.
Працівник з інвалідністю має право на відпустку в зручний для нього час, але дата початку відпустки та її тривалість обов’язково мають бути погоджені з керівником ЦНАП.
Таким чином, ЦНАП – це унікальний інклюзивний простір, дружній не тільки до відвідувачів з інвалідністю, але й для працівників. Залучаючи на роботу людей з інвалідністю керівник ЦНАП має можливість отримати високомотивованих працівників, які в свою чергу, отримують можливість інтегруватися в соціальне життя та отримати цікаву роботу та гідну заробітну плату.
Ольга Гугля
Експерт з надання адміністративних послуг Офісу реформи адміністративних послуг
Олександр Андрєєв
Керівник сектору розвитку ЦНАП Офісу реформи адміністративних послуг
